Не розумію .. чому люди розучились читати між рядків? Чому маючи результат і наслідки, не розуміють причини? Натомість готові все зруйнувати і почати заново шукаючи ідеальних умов та таких же людей.
Якщо щось стає близьке по духу і якесь рідне - намагаєшся його не втратити, втрачаючи - злишся! В злобі - робиш дурниці. Жаль, що люди розучились читати між рядків ((
Якщо ви чекаєте на день студента більше, ніж на свій день народження, то ця стаття для вас.
Щороку перед старанними "їдцями" науки постає одне і теж питання: "де і, як відсвяткувати цей особливий день так, щоб запам'яталося?"
Ви скажете: "Що тут думати?" Затишнішого місця ніж кімната в гуртожитку чи на квартирі, годі й шукати. Хтось скаже: - Можна піти у кафе ..
А я скажу: - а, як же гори? Як же гори? Ще мудрий дядько Висоцький сказав "лучше гор могут быть только горы, на которых ещё не бывал". Прихильники активного відпочинку і приємного, дружнього вечора з гітарою біля вогнища зі мною погодяться.
На відміну від відпочинку у кафе чи барі, похід у гори - це здорово. Окрім фізичних вправ гори − це нульовий стрес, свіже повітря, чиста вода, справжня дружба. Це час проведений у спокої, який важко знайти у цивілізації. У горах ви спите коли втомилися, вживаєте їжу − коли голодні, спиняєтесь відпочити коли вам це потрібно. Сучасна студент − це стурбований , матеріальний споживач, який завжди в гонитві та боротьбі за "своїм щастям", статусом і самопочуттям у суспільстві.
Похід у гори − це порятунок від цієї самозагнаної боротьби. Подорожуючи ми стаємо вільними споживачами культури, досвіду, релігії, взаємин з природою. Регенеруєм в собі забуті відчуття, що дає фантазія пригод та випробувань.
Що змушує особисто мене «підкорювати» гори? − це те, що у мене в крові. Це неспокійне, необережне бажання вернутись до своїх коренів. Щоб звільнитися від стресів та напруги повсякдення, побачити і зробити щось нове − зламати свою рутину життя. Подорожі − це крок у бік, де можна спинити плин часу і наповнитися новими ідеями, натхненням, відчуттям прекрасного, дати спокій своїм думкам . Подорожі дозволяють жити фантазією пригод та втечею у ефімерний рай на землі.
Отож, якщо ваша осінь не надто яскрава на події і ви прагнете навести лад у свої голові, що вщент забита науковими працями і всіляким спамом, вас не лякають труднощі та випробування – сходіть у похід. І не аби куди, а в гори. Враження будуть того варті. Святкувати щось без зайвих очей, наглядачів і «вай-фаю» − ідеально, погодьтеся ))
